- пунктуація
- -ї, ж.1) Система розділових знаків.2) Система правил уживання на письмі розділових знаків.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пунктуація
Смотреть что такое "пунктуація" в других словарях:
пунктуаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
пунктуаційний — а, е. Прикм. до пунктуація. Пунктуаційні правила … Український тлумачний словник
пунктуація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
інтерпункція — ї, ж. 1) Розставляння розділових знаків у писемній мові. 2) Те саме, що пунктуація … Український тлумачний словник
невласне-прямий — а/, е/, лінгв.: •• Невла/сне пряма/ мо/ва введена в авторський текст чужа мова, яка зберігає особливості живої мови персонажа, але без цитування і специфічної пунктуації … Український тлумачний словник
пунктограма — и, ж., лінгв. Вживання розділового знака, що відповідає правилу пунктуації … Український тлумачний словник
ДИКТАНТ — (от лат. dicto повторяю, диктую), тип упражнений, используемых, как правило, для обучения учащихся письменной форме лит. языка. Д. состоит в чтении вслух слов, словосочетаний, предложений или текста с последующей записью диктуемого учащимися. В… … Российская педагогическая энциклопедия
РУССКИЙ ЯЗЫК — учебный предмет в школе Рос. Федерации. Предполагает освоение фонетики, лексики, фразеологии, словообразования, морфологии и синтаксиса, а также истории Р. я. Кроме состава и строения языковых единиц рассматриваются их сочетаемость и… … Российская педагогическая энциклопедия
інтерпункція — Інтерпункція: пунктуація [53] розділові знаки [49] розставлення розділових знаків [42] … Толковый украинский словарь
